Революція на граніті
02 – 16 жовтня 2025 року в Україні відзначається 35-річчя Революції на граніті. Це масова студентська акція громадянської непокори, спрямована на захист національних інтересів Українського народу, яка заклала традиції демократичних форм протесту, що спиралися на ідею ненасильницького спротиву та передбачали високий ступень самоорганізації. Жовтневі події 1990 року створили передумови для ухвалення Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, його підтримки на референдумі 01 грудня 1991 року та розпаду СРСР, а також довели важливість і результативність боротьби за демократичні цінності та свободи.
Студентську "Революцію на граніті" потрібно розглядати, як один з етапів боротьби за Незалежність. Вона абсолютно нівелює російські наративи про те, що Незалежність нам впала з неба. Або з'явилася завдяки підписам трьох осіб в Біловезькій пущі. Бо Україна боролася, і після десятків героїв шістдесятників, які йшли на смерть, "Революція на Граніті" стала масовим рухом.
Історична довідка про "Революцію на Граніті"
ЧОМУ ПРОТЕСТИ ОТРИМАЛИ НАЗВУ «РЕВОЛЮЦІЯ НА ГРАНІТІ»
Основною локацією студентського протесту була площа Жовтневої революції у Києві, нинішній майдан Незалежності. Тут розгорнули наметове містечко та розставили розкладачки для голодуючих. На стрічці, якою був огороджений табір, протестувальники повісили аркуш з написом «майдан Незалежності». Площа, де відбувалося студентське голодування, на той час була облицьована гранітними плитами. Згідно з журналами реєстрації, у голодуванні загалом взяли участь близько чотирьох сотень осіб.
ЯК НАРОДЖУВАВСЯ ПРОТЕСТ
Обговорюючи антикомуністичні протести ровесників з інших країн (Чехословаччини, Болгарії, Румунії, Польщі, а також Китаю), українські студенти прагнули демократичних змін у своєму суспільстві та державі. Ідея голодування народилася влітку 1990 року в середовищі Студентського братства Львова (СБЛ) під час відзначення п’ятсотріччя Запорозької Січі. Ініціатори орієнтувалися на болгарських студентів, які у 1989 році оголосили голодування проти керівництва країни. Студентське братство Львова налагодило контакти з іншими українськими студентськими об'єднаннями, зокрема Українською студентською спілкою (УСС). На спільній нараді ухвалили рішення розпочати акції протесту на початку жовтня 1990 року.
ГОЛОДУВАННЯ ЯК ФОРМА ПРОТЕСТУ
Голодування – одна з найрадикальніших форм протесту. Учасники готові були на найвищу жертву – голодувати до загибелі. Тож ідея жертовності стала однією з наріжних при підготовці акції. Радянська система суворо карала за інакодумство. Будучи готовими до арештів, учасники акції спиралися на ідею ненасильницького спротиву.
ВИМОГИ ПРОТЕСТУВАЛЬНИКІВ
Незважаючи на відродження національних рухів наприкінці 80-х років ХХ століття, діяльність комуністів, які становили більшість в українському парламенті, гальмувала демократизацію суспільства та досягнення основної мети – здобуття незалежності України. Відповідно до цих завдань студенти – учасники голодування – висунули п’ять вимог.
- Відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.
- Дострокове припинення повноваження Верховної Ради УРСР та призначення нових виборів на багатопартійній основі восени 1991 року.
- Недопущення підписання нового Союзного договору.
- Повернення в Україну солдатів, які проходять строкову службу за межами держави, і забезпечення проходження служби на території республіки юнакам подальших призовів.
- Прийняття закону про націоналізацію майна Комуністичної партії УРСР та Ленінської комуністичної спілки молоді України (ЛКСМУ).
РЕЗУЛЬТАТИ РЕВОЛЮЦІЇ НА ГРАНІТІ ВИКОНАНО
1. Непідписання нового Союзного договору в складі СРСР. 2. Прийняття закону про проходження строкової військової служби українцями тільки на території республіки. 3. Відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола. 4. Утворено тимчасову комісію Верховної Ради УРСР з питання націоналізації майна Комуністичної партії УРСР та ЛКСМУ.
НЕ ВИКОНАНО
Не було проведено дострокові вибори депутатів Верховної Ради, внаслідок чого у парламенті лишалася комуністична більшість, що значною мірою вплинуло на уповільнення демократизації українського суспільства.
ЗНАЧЕННЯ СТУДЕНТСЬКОГО ГОЛОДУВАННЯ НА ГРАНІТІ
Закладено традиції демократичних форм протесту – Майданів, які спиралися на ідею ненасильницького спротиву, передбачали високий ступінь самоорганізації та використання міського простору столиці шляхом організації наметового містечка як ознаки тривалого протесту. Змінено вектор розвитку УРСР та створено передумови для ухвалення Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, його підтримки на референдумі 1 грудня 1991 року та розпаду СРСР. Доведено важливість і результативність боротьби за демократичні цінності та свободи. Сформовано покоління активістів, які продовжили громадянську та політичну діяльність у незалежній Україні та стали активом наступних Майданів: Помаранчевої революції та Революції Гідності.
