1 грудня відзначають Всесвітній день боротьби з ВІЛ/СНІДом. У цей день ми говоримо про захворювання, від якого у світі померло близько 40,4 мільйона людей.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це ще одна можливість дізнатися про факти щодо поширеності ВІЛ-інфекції і втілити знання у практику. Якщо люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, як їй можна запобігти, та усвідомлюють сьогоднішню реальність життя з ВІЛ-інфікованими, вони можуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я і здоров’я інших та толерантно ставитися до тих, хто живе з ВІЛ-інфекцією.
ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8-10 років. При належному лікуванні цей процес може бути значно довшим.
СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Від моменту зараження ВІЛ до вираження симптомів СНІДу може минути понад 10 років. Виявити інфікування може лише спеціальний аналіз крові на ВІЛ. При негативному статусі слід пам’ятати про «період вікна» — час із моменту інфікування до можливості виявити вірус становить 3-6 місяців. Тому лікарі рекомендують зробити повторний аналіз через 3 і 6 місяців після можливого зараження.
Протягом перших тижнів, місяців чи навіть років носійства ВІЛ не має жодних симптомів. Тим часом вірус поволі окупує та руйнує імунну систему людини, а та – передає вірус далі. Якщо людина вчасно не виявить вірус і не розпочне лікування, у неї розвинеться СНІД, безповоротний стан, коли імунна система настільки ослаблена, що не може побороти найпростіші інфекції, і внаслідок якоїсь із них людина зрештою помирає.
Саме відсутність звички регулярного тестування на ВІЛ і є основною проблемою в подоланні цієї хвороби. Адже позитивний тест на ВІЛ сьогодні не є вироком. Існує надійний спосіб тримати вірус під контролем за допомогою ліків. Це – антиретровірусна терапія (АРВ-терапія), завдяки якій ВІЛ-інфіковані можуть жити довге й повноцінне життя, народжувати здорових дітей і не поширювати вірус серед інших.
Антиретровірусна терапія є безоплатною – ліки можна отримати в закладах охорони здоров’я своєї громади. Головне – знати про свій ВІЛ-статус, аби вчасно почати терапію і запобігти розвитку СНІДу та передачі вірусу іншим.
Слід пам’ятати, що ВІЛ-інфекція не передається:
- контактно-побутовим шляхом (через спільний посуд, постільну білизну, при рукопотисканні, обіймах, в громадському транспорті тощо);
- через повітря під час кашлю або чхання;
- через слину, сльози, піт;
- через воду або їжу;
- через тварин, при укусах комах тощо.
Як зменшити ризик зараження ВІЛ-інфекцією?
Всі люди повинні мати основи знань як захистити себе, своїх партнерів, свою сім’ю від ВІЛ-інфекції. Ці знання складають основу нормальних повсякденних соціальних контактів з ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД.
НЕОБХІДНО:
– утримуватися від статевих контактів з випадковими партнерами
і особами, які вживають наркотичні засоби;
– виключити вживання ін’єкційних наркотичних засобів;
– донорам крові, органів і тканин перевірятись на наявність антитіл до ВІЛ-інфекції;
– обережно ставитися до проведення певних косметичних процедур з можливим пошкодженням шкірних і слизових оболонок (манікюр, педикюр, гоління, татуювання тощо);
– використовувати індивідуальні засоби особистої гігієни (засоби для гоління, зубні щітки, ножиці);
– використовувати індивідуальні засоби захисту (рукавички, халати тощо) при роботі з біологічними рідинами і інструментарієм;
– вагітним жінкам необхідно обов’язково обстежуватись на ВІЛ/СНІД.
Пройти тестування на ВІЛ/СНІД можна:
- у сімейного лікаря – він має швидкий тест, який може провести безпосередньо під час візиту пацієнта;
- у поліклініці у лікаря-інфекціоніста;
- у кабінетах “Довіри” – на сайті ЦГЗ є перелік із цими закладами по областях.
Необхідно завжди пам’ятати і знати, що значно простіше уникнути ВІЛ-інфікування, ніж вилікувати СНІД.
